Маланка: що це за свято, коли святкують і як водять Маланку

Маланка - це народне свято напередодні Нового року, вечір дня преподобної Меланії, коли молодь перебирається в маски й обходить хати зі щедрівками. Відтоді як ПЦУ та УГКЦ в Україні у 2023 році перейшли на новий календар, Маланка припадає на 31 грудня. Частина сіл Буковини досі маланкує в ніч з 13 на 14 січня. Нижче: дати на 2026-2027 роки, звідки назва, хто такі маланкарі і як водять Маланку, що відбувається на Буковині зараз і як влаштувати Маланку вдома чи в школі.

Зміст: що таке Маланка | коли святкують | звідки назва | як водять Маланку | Маланка на Буковині | Маланка і Василя | Маланка вдома і в школі | питання

Що таке Маланка

Слово «Маланка» має кілька значень. Це вечір перед Новим роком, сам обряд з переодяганням, а також головний персонаж обряду, якого водять селом. Тих, хто ходить у масках, називають маланкарями, а саме дійство маланкуванням.

Етнограф Олекса Воропай у книжці «Звичаї нашого народу» (1958) пояснює, що в цей вечір збіглися два свята: народний Щедрий вечір і церковний день преподобної Меланії. Він пише: «В народній традиції обидва свята об’єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки». Тому в одних регіонах кажуть «Маланка», в інших «Щедрий вечір», «Щедра кутя» чи «Василів вечір», а йдеться про той самий вечір. Виняток, за Воропаєм і Вікіпедією, Галичина: там Щедрим вечором називають вечір перед Водохрещем.

За Вікіпедією, в автентичному вигляді Маланка збереглася переважно в селах Галичини, Буковини та Поділля. На Буковині обряд ще називають Переберією, а ряджених здавна називали «перебраними».

Коли Маланка: дати сезону 2026/2027

Дата залежить від календаря. З 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новий стиль для свят з фіксованою датою. УГКЦ оголосила, що «з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька Церква в Україні переходить на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної пасхалії» (Інтерфакс-Україна, 6 лютого 2023 року). У ПЦУ рішення про перехід на новоюліанський календар ухвалив Архієрейський Собор 24 травня 2023 року, а 27 липня його затвердив Помісний Собор. ПЦУ лишила за парафіями та монастирями, які цього бажають, право використовувати старий календар. УГКЦ дозволила парафіям, які ще не готові, за окремим благословенням єпархіального єпископа жити за юліанським календарем до 2025 року.

День преподобної Меланії в церковному календарі 31 грудня. Відмінність лише в тому, за яким календарем рахують цю дату. Юліанський календар у 1901-2099 роках, за Вікіпедією, «на 13 днів відстає» від григоріанського, тобто від сучасного цивільного. Тому 31 грудня за юліанським календарем (старий стиль) відповідає 13 січня цивільного календаря, а 1 січня за юліанським відповідає 14 січня. За новим стилем Маланка припадає на 31 грудня цивільного календаря. У 2026 році Маланка за старим стилем уже минула 13 січня (вівторок), а в сезоні 2026/2027 дати такі:

Дні тижня ми обчислили самі. Календарна дата не означає, що в конкретній громаді відбудеться захід. Приклади з репортажів минулих сезонів: Мамаївці маланкували у новорічну ніч 2024/2025 (Тексти.org.ua, 2 січня 2025 року), на Герцаївщині й Сокирянщині, за тим самим репортажем, маланкували в новорічну ніч і раніше; Вашківці маланкували 13-14 січня 2025 року (Укрінформ, 15 січня 2025 року); у Красноїльську, за довоєнним репортажем Радіо Свобода, святкування починалося ввечері 13 січня, а у 2026 році про Маланку там написали Тексти.org.ua 14 січня. Загальної статистики, скільки громад маланкує за кожним стилем, ми не знайшли. Якщо їдете дивитися Маланку в конкретне село, дату уточніть у місцевій громаді: навіть у межах одного села люди можуть триматися різних календарів. Офіційного анонсу буковинських Маланок на січень 2027 року станом на 2 листопада 2026 року ми не знайшли.

Звідки назва Маланка

Назва походить від імені преподобної Меланії Римлянки, яку церква згадує в останній день року. Наступного дня вшановують святого Василія Великого. Вікіпедія пояснює, як ці дати зблизили два імені в народній уяві: «У церковному календарі день преподобної Меланії римлянки завершує річне коло, а день св. Василя Великого його починає». За цим поясненням, у фольклорі склалася пара Маланка і Василь, які ходять разом у новорічних обходах.

Сам Щедрий вечір Воропай називає залишком стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю, який у народній традиції об’єднався з днем Меланії. Свято й персонажа називають також Меланкою, Миланкою, Маланією. Назву «Маланія» досі вживають, наприклад, у селі Горошова на Тернопільщині, де, за Вікіпедією, Маланію водять щороку.

Як водять Маланку

Водити Маланку означає ходити гуртом від хати до хати в масках і костюмах, щедрувати, жартувати й розігрувати сценки. Воропай описує дві форми: парубочу і дівочу Маланку.

Парубоча Маланка

За Воропаєм, «за «Меланку» вбирається парубок, що вміє «штуки викидати»», тобто добре жартує. Він у жіночому вбранні, а з ним ходить цілий почот. Серед персонажів почту, наприклад, «орач з чепігами від плуга, сівач з сівнею через плечі», дід з гарапником, ведмідь, коза і журавель. Учасники одягнені «в кожухах догори вовною, в машкарах», обличчя підмальовують глиною чи сажею, бороди й вуса роблять з клоччя.

Ватага заходить не до кожної хати, а туди, де збираються дівчата. Дозволу, за Воропаєм, просили піснею під вікном: «Ой, господар, господарочку, Пусти в хату Меланочку, Меланочка чисто ходить, Нічого в хаті не пошкодить». У хаті «Маланка» показує себе поганою господинею: Воропай пише, що вона «шукає віника, сміття розкидати», а господині заздалегідь усе ховають. За його описом, щедруючи, хлопці висміювали кепських господинь, співаючи про ледачу Маланку. Це опис давнього звичаю, а не взірець для сучасного свята.

Воропай (т. 1, с. 244) пише, що обрядове водження плуга на Маланку мало на меті накликати успіх в оранці, а з ним і добробут у господарстві. Яків Головацький, за Вікіпедією, описував у Галичині поряд з Маланкою діда, козу й ведмедя, «які тягають за собою плуга».

Дівоча Маланка

Дівоча Маланка, за Воропаєм, «має поважніший характер». У його описі дівчата вибирали найкращу з-поміж себе і вбирали її молодою: вінок, стрічки, багато намиста. Друга дівчина перевдягалася Василем у жупан, шапку, шаравари й чоботи, решта ставали дружками. До хати вони не заходили, а щедрували під вікном: «Ой, на річці, на Йордані, Добрий вечір на Мелані».

Буковинська Гуцульщина у Федьковича

Письменник Юрій Федькович у XIX столітті описав складнішу Маланку з Буковинської Гуцульщини: «Котра найкраща й найчесніща дівчина перебирала ся за Маланку». Її супроводжували Василь (Чильчик), Король-Місяць і Дід-Змій, а також плугатарі й мисливці. У наведених піснях є сюжет викрадення Маланки Змієм. Цей опис слід читати як опис однієї місцевої форми, який Вікіпедія наводить за виданням творів Федьковича разом з текстами пісень, а не як загальноукраїнський обряд.

Сучасні маланкарі

Вікіпедія зазначає: «В Маланці нерідко використовують сучасні мотиви й персонажі (вояки, лікарі та ін.)». У Красноїльську 2021 року Лікарі, за Радіо Свобода, розігрували сценку боротьби з коронавірусом. За тим самим репортажем, маланкарі там перебираються й на митників, прикордонників, поліцейських.

Маланка на Буковині

Найвідоміші буковинські Маланки, за Главкомом, проводять у Вашківцях і Красноїльську Чернівецької області. Там маланкування включає костюмовані обходи осель і спільні виступи гуртів, а в красноїльському дійстві, за Радіо Свобода, беруть участь сотні людей.

Красноїльськ

Селище склалося з п’яти хуторів, тому, за Радіо Свобода, на карнавалі виходять п’ять Маланок: Верхня і Нижня Путни, Дял, Тражани і Сус. «Головним героєм Красноїльської Маланки виступає Ведмідь», і саме його костюм відрізняє один кут від іншого: у Путнях Ведмеді схожі на копиці сіна, а в Тражанах мають великі квіткові крила з ліхтариками. Окрім Ведмедів, серед персонажів, наприклад, Королі і Королеви, Бабусі та Дідусі. Це довоєнний репортаж: Радіо Свобода вперше опублікувало його в січні 2021 року і оновило 16 січня 2022 року. У ньому сказано: «Починається святкування близько 20:00 13 січня». Актуального розкладу на 2027 рік цей текст не підтверджує.

Тексти.org.ua 14 січня 2026 року з посиланням на Суспільне Чернівці написали: «Цьогоріч Маланку в Красноїльську проводили вдруге від початку повномасштабного вторгнення». Учасники співали пісню «Урсу» про ведмедя, «якого вважають головним персонажем Маланки». Видання додає: «До того з 2022 року масштабного святкування не проводили». Отже, після перерви під час повномасштабної війни січень 2026 року став для Красноїльська другим святкуванням. За репортажем Текстів.org.ua 2025 року, заборону маланкування на Буковині запровадили взимку 2023 року: «в січні 2023 року те, що не змогли зробити ані пандемія, ані світові війни, вдалося місцевій владі».

Вашківці

У Вашківцях Маланку називають Переберією. У 2025 році, за Укрінформом, «маланкувати цьогоріч у Вашківцях почали ще з вечора 13 січня і продовжили вдень 14 січня», а в центрі міста виступили «близько десятка різних колективів». За тим самим репортажем, захід у центрі міста провели вперше від початку повномасштабного вторгнення, а «попередні два роки маланкарі ходили із колядою лише у своїх кутах від хати до хати». Серед учасників 2025 року були і дівчата.

Мамаївці і перехід на нову дату

У Мамаївцях біля Чернівців Маланка, за репортажем Ірини Пустиннікової в Текстах.org.ua, «завжди ходила ввечері 13 січня», але після церковної реформи село перейшло на новорічну ніч. Організатор маланки Сергій Воронюк розповів авторці, що з новою датою проблем не було, а в репортажі наведено оцінку для самого села: «близько 30 відсотків селян залишилося на старому календарі, та більшість перейшла на новий». Це приклад одного села, а не статистика для Буковини. На Герцаївщині й Сокирянщині, за її словами, маланкували в ніч з 31 грудня на 1 січня й раніше.

Фестиваль маланок у Чернівцях

Обходи осель і місцеві виступи гуртів слід відрізняти від окремого фестивалю в Чернівцях. За архівом сайту фестивалю, «Фестиваль Маланок в Чернівцях започаткований в 2011 році туристичною громадською організацією «Палітра Буковини»». На фестиваль 2013 року, за тим самим сайтом, «на площі Філармонії зібралися тисячі учасників з усіх районів Чернівецької області та сусідньої Івано-Франківщини», а перші три місця посіли Вашківецька маланка, Красноїльська маланка і маланка села Горбово Герцаївського району. Анонсу фестивалю на січень 2027 року станом на 2 листопада 2026 року ми не знайшли.

Маланка під час війни

Після початку повномасштабного вторгнення великі Маланки на Буковині довго не проводили. У лютому 2024 року Тексти.org.ua оцінювали ситуацію так: «Через заборону на проведення масових заходів під час війни вмирає традиція Маланки на Буковині». Це оцінка видання на той час, а не опис правил на сезон 2026/2027. У Мамаївцях, за тим самим виданням, на маланкування спершу не дали дозволу, а наступного року організатор прийшов по дозвіл разом з воїнами, які повернулися з фронту, і їх послухали. У 2025 році Маланку провели у Вашківцях, а в січні 2026 року Красноїльськ відзначив її вдруге від початку вторгнення.

Маланка в Національному переліку

У Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України серед внесених елементів є такі три, пов’язані з Маланкою і Щедрим вечором:

• «Новорічна традиція буковинського маланкування». Внесена наказом, який, за Урядовим порталом, міністр культури Олександр Ткаченко підписав 6 липня 2022 року.
• «Традиційний обряд Маланка с. Белелуя Івано-Франківської області» (так у повідомленні Мінкульту; у переліку наказу, який наводить Главком, «обряд Маланка села Белелуя Івано-Франківської області»). Про внесення повідомили в липні 2023 року; дата самого наказу в цих джерелах не вказана.
• «Традиції Щедрого вечора в Україні». Про рішення включити цей елемент Мінкульт повідомив 26 грудня 2023 року.

Маланка і Василя

Маланка переходить у свято Василя, тобто Новий рік: за новим стилем 1 січня, за старим 14 січня. Уранці на Василя ходять посівати. Як пише Вікіпедія, «а наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном», спершу до хрещених батьків та інших родичів. Посівальник сипле зерно і промовляє: «Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!». За давнім народним віруванням, яке наводить Вікіпедія, перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя, і посівати ходили хлопці, а не дівчата. Це історичний опис; у сучасній родині посівати можуть усі діти.

Як змінилися дати Нового року за старим і новим стилем, ми докладно пояснили в статті про Старий Новий рік 2027.

Як провести Маланку вдома чи в школі

Це наша порада, а не обов’язковий обряд. Нижче короткий сценарій на 11-13 хвилин (без часу на перевдягання і частування) для класу, родини чи компанії друзів. Ролі розподіляйте добровільно і незалежно від статі: хто не хоче маски, може бути в хорі. Маски й костюми не повинні висміювати зовнішність чи національність людей.

Ролі: Маланка, Василь, Дід, Баба, Коза, Ведмідь, Орач, Сівач і хор. Для малечі досить масок з картону. Козу можна зробити, як описує Воропай: обруч з рогами, обмотаними лепехою, дерев’яні ложки замість вух і кожух вовною догори; сьогодні замість кожуха підійде вивернута шуба чи плед.

1. Під дверима (1-2 хвилини). Гурт просить дозволу піснею з опису Воропая: «Ой, господар, господарочку, Пусти в хату Меланочку». Господарі запрошують гурт до хати.
2. Привітання (1 хвилина). Ватага заходить зі словами «Добрий вечір вам у хаті!». Василь представляє Маланку і решту гурту.
3. Гра «все навпаки» (3 хвилини). Усі персонажі по черзі плутають дії: Василь вітається з дверима, Дід шукає шапку, яка в нього на голові, Баба двічі рахує гостей, Коза танцює під колискову. Глядачі підказують, як правильно. Ніхто не отримує ярлика: смішна сама плутанина.
4. Орач і Сівач (3 хвилини). Орач «оре» картонним плугом, Сівач показує сівбу порожньою жменею або паперовим конфеті. Це сценічна гра почту Маланки; справжнє засівання зерном за традицією відбувається вранці на Василя, як описано вище. Можна пояснити, що за Воропаєм водіння плуга мало накликати успіх в оранці.
5. Щедрівка всім гуртом (2-3 хвилини). «Щедрик» або «Ой, на річці, на Йордані».
6. Побажання (1 хвилина). Наприкінці, як на Полтавщині XIX століття за Вікіпедією, можна сказати: «Будьте здорові, з багатим вечором, з Маланкою». Господарі пригощають гурт.

Дата і безпека. 31 грудня, якщо родина святкує за новим стилем, або 13 січня за старим; у школі зручно провести сценарій в останній навчальний день перед канікулами. Ходити краще до сусідів, які чекають гостей і знають про візит заздалегідь. Перед обходом вулицею дізнайтеся в громаді, чи дозволені масові заходи, і вкладіться до комендантської години. Якщо лунає тривога, обхід зупиняють і йдуть в укриття.

Часті питання

Коли Маланка у 2026 році?
За новим стилем ПЦУ та УГКЦ Маланка 31 грудня 2026 року, у четвер. За старим стилем (31 грудня за юліанським календарем) вона припадає на 13 січня цивільного календаря: у 2026 році це було 13 січня, а в сезоні 2026/2027 буде ввечері 13 січня 2027 року, у середу (це 31 грудня 2026 року за юліанським календарем).

Маланка і Щедрий вечір - це одне свято?
Здебільшого так: це той самий вечір перед Новим роком. Воропай пише, що в народній традиції Щедрий вечір і день преподобної Меланії об’єдналися, тому в одних місцях кажуть «Маланка», в інших «Щедрий вечір» чи «Василів вечір». У Галичині ж Щедрим вечором називають вечір перед Водохрещем.

Чому свято називається Маланка?
Назву свята пов’язують з ім’ям преподобної Меланії Римлянки, яку церква згадує в останній день року. Наступного дня вшановують святого Василія Великого; як ці дати пояснюють пару Маланка і Василь, ми наводимо в розділі про назву за Вікіпедією.

Хто грає Маланку?
За описом Воропая, у парубочій Маланці її грав хлопець у жіночому вбранні, який умів жартувати, а в дівочій дівчата вбирали Маланку з-поміж себе молодою. На сучасному дитячому святі ролі зручно розподіляти добровільно, незалежно від статі.

Які персонажі є в Маланці?
За Воропаєм, серед персонажів почту Маланки, наприклад, орач, сівач, дід, ведмідь, коза, журавель. У Красноїльську головний персонаж Ведмідь, а сучасні маланкарі додають лікарів, поліцейських, митників та інших.

Де побачити Маланку на Буковині?
Серед найвідоміших буковинських Маланок Красноїльськ і Вашківці Чернівецької області, де маланкують 13-14 січня: у 2025 році Маланку провели у Вашківцях, у 2026 році в Красноїльську. Це сільські обходи й паради; окремо в Чернівцях з 2011 року проводили міський Фестиваль маланок. Анонсів на січень 2027 року станом на 2 листопада 2026 року ми не знайшли, тож дату уточнюйте в громаді.

Джерела

• Воропай О. «Звичаї нашого народу». Т. 1. Мюнхен, 1958: розділ «Щедрий вечір», с. 100-109, про обрядовий плуг с. 244 (PDF).
• Вікіпедія: Маланка (описи Федьковича, Головацького, посівання); Вікіпедія: Юліанський календар.
• Інтерфакс-Україна, 06.02.2023: УГКЦ переходить на новий стиль з 1 вересня 2023 року.
• LB.ua, 24.05.2023: ПЦУ перейде на новий календар із 1 вересня; Інтерфакс-Україна: Помісний собор ПЦУ підтвердив перехід.
• Радіо Свобода: Красноїльська Маланка (вперше опубліковано в січні 2021 року, сторінка від 16.01.2022).
• Тексти.org.ua, 14.01.2026: як на Буковині відсвяткували красноїльську Маланку.
• Укрінформ, 15.01.2025: у Вашківцях на Буковині відсвяткували Маланку.
• Тексти.org.ua, 02.01.2025: Маланка за новим стилем у Мамаївцях; 07.02.2024: традиція Маланки занепадає через заборону.
• Міністерство культури, 26.12.2023: Традицію Щедрого вечора внесли до Національного переліку; Главком, 17.07.2023: п’ять нових елементів переліку; Урядовий портал, 07.07.2022: перелік поповнили на 21 елемент.
• Архів сайту Фестивалю маланок у Чернівцях (знімок 04.02.2013).

Усі джерела відкрито і збережено 2 листопада 2026 року; архівну копію сайту фестивалю переглянуто через web.archive.org того ж дня.

Читайте також

• Вертеп: що це і як поставити
• Ворожіння на Андрія і вечорниці