Вертеп - старовинний український різдвяний театр. Спершу це була дерев’яна скринька на два яруси, де вертепник водив ляльок і розігрував народження Христа та жартівливі сценки з народного життя. Пізніше ролі почали грати живі люди, і вертеп став частиною колядування. Нижче: що означає слово «вертеп», історія в Україні, як влаштована скринька, про що вертепна драма, таблиця персонажів, чим ляльковий вертеп відрізняється від живого, як зробити вертепну звізду і як поставити вертеп з дітьми вдома чи в школі.
Зміст: що таке вертеп | історія | скринька | сюжет | персонажі | живий вертеп | звізда | вертеп з дітьми | питання
Що таке вертеп
Українська Вікіпедія визначає вертеп як старовинний пересувний український ляльковий театр, де ставили релігійні й світські, переважно жартівливі та іронічні, п’єси. Тим самим словом називають і макет стайні з новонародженим Ісусом Христом.
Назва прийшла зі старослов’янської мови, де «вертеп» означав печеру, ущелину або балку. Англомовна Вікіпедія уточнює, що мова про печеру у Вифлеємі, де, за християнською традицією, народився Христос.
У різдвяному контексті слово має щонайменше три значення:
- ляльковий театр у скриньці, давніша форма;
- живий вертеп - гурт переодягнених колядників, які розігрують різдвяне дійство в хатах, на вулиці чи на сцені;
- різдвяну композицію з фігурками Марії, Йосипа й Немовляти в яслах.
На Бойківщині та Гуцульщині, як зазначає Вікіпедія, вертепом називали й колядницьку зірку.
Історія вертепу в Україні
Точної дати появи вертепу в Україні дослідники не встановили. За Вікіпедією, у Західній Європі вертеп з вертепною драмою з’явився не раніше XVI століття, а перші згадки про нього на українських землях припадають на кінець XVI століття. Англомовна Вікіпедія називає першою документальною згадкою 1573 рік. Поширився вертеп у добу бароко, у XVII-XVIII століттях, і мав численні регіональні варіанти.
Іван Франко пов’язував форму вертепу зі шкільною драмою: «Ставшися особливо власністю школи, вертеп прийняв ту подвійну форму, котру адаптувала шкільна драма: поважний текст і веселу інтермедію». Двом частинам вистави відповідали й два поверхи скриньки, про які нижче.
Кілька опорних фактів з історії:
- Дати 1591 і 1639. Польський етнограф Еразм Ізопольський писав, що бачив вертепні скриньки з такими датами у Ставищах і Дашовщині. Пізніші дослідники, зокрема Іван Франко, поставили його свідчення під сумнів.
- 1666 рік. У прибутково-видаткових книгах Львівського Ставропігійського братства є запис про видатки на виготовлення будиночка вертепу й декорацій до нього.
- Бурсаки й студенти. З вертепом ходили учні братських шкіл, згодом Київської академії. Потім вертеп поширився серед музикантів і ремісників.
- Сокиринці, 1770 рік. Київські бурсаки показали лялькову виставу в садибі прилуцького полковника Григорія Гнатовича Галагана. Господареві вона сподобалася, і артисти подарували йому скриню з ляльками та текст, а ноти передали місцевому церковному хору. Записаний того року в Сокиринцях від київських бурсаків «галаганівський» список Вікіпедія називає найповнішим текстом вертепної драми. Збереглася лише копія, а про оригінал, за Вікіпедією, нічого не відомо. Англомовна Вікіпедія датує Сокиринський вертеп 1771 роком.
- Тексти. За Вікіпедією, тексти вертепної драми дійшли до нас тільки з другої половини XVIII століття.
- XIX століття. У першій половині століття вертепи як масове явище поступово зникали і, за Вікіпедією, залишилися лише в побуті українських селян Східної Галичини. Світська частина вистави, за Вікіпедією, поклала початок українській комедії XIX століття.
- Відродження. За англомовною Вікіпедією, з кінця 1980-х традиція поступово відроджувалася: у часи цього відродження перші міські вертепні вистави відбулися у Львові, 1989 року в Києві вперше провели фестиваль вертепів, а 1995 року в Луцьку - різдвяний конкурс вертепів і наукову конференцію.
Колекцію вертепних скриньок і ляльок зберігає Музей театрального, музичного та кіномистецтва України в Києві. Серед відомих вертепів англомовна Вікіпедія називає Сокиринський, Волинський, Куп’янський, Славутинський, Батуринський і Хорольський. Для Сокиринського, Славутинського й Батуринського збереглася музика.
Як влаштована вертепна скринька
Ляльковий вертеп мав вигляд дерев’яного або картонного будиночка на два поверхи, відкритого з боку глядача. Поверхи за християнською традицією трактували як «небо» і «землю». За Вікіпедією, скринька могла бути до двох метрів заввишки і одного метра завширшки.
| Частина | Що там відбувалося |
|---|---|
| Верхній поверх, «небо» | Різдвяна драма. Тут стояла нерухома фігура Діви Марії з Немовлям. |
| Нижній поверх, «земля» | Трон царя Ірода, а потім сатирично-побутова інтермедія з народними персонажами. |
| Прорізи в підлозі | Доріжки, по яких рухалися ляльки на дротах. Долівку обклеювали хутром або тканиною. |
| Місце за скринею | Тут стояв вертепник: водив ляльок, стежив за дією через віконечка і говорив та співав за всіх героїв, змінюючи голос. |
Ляльок у вертепі могло бути до сорока. Їх вирізьблювали з дерева, і частина мала прості механізми: Смерть замахувалася косою, Козак танцював, присідаючи, а в царя Ірода злітала з плечей голова. Іван Франко, посилаючись на свідчення XVII століття, писав, що «ляльки по виставі ховали до мішка».
Виставу супроводжувала музика. У першій частині звучали колядки й канти, урочистий багатоголосий спів без інструментів. Друга частина була насичена народною музикою: Запорожець виходив під гопак, а за англомовною Вікіпедією, кожного героя побутової частини супроводжувала характерна мелодія. Біля вертепника грали музики на скрипці, сопілці, бандурі, цимбалах чи колісній лірі.
Про що вертепна драма
Вертепна драма складається з двох частин. Перша, «свята», побудована на євангельському оповіданні про народження Ісуса Христа і мала більш-менш сталу композицію. Друга, «народна», змінювалася залежно від місцевості, часу й дотепності самого вертепника.
Сюжет різдвяної частини, за описом у Вікіпедії, у різних вертепах майже однаковий:
- Цар Ірод дізнається від волхвів, що народився Христос, і бачить у ньому суперника на престол.
- Ірод кличе воїна і наказує побити всіх вифлеємських дітей дворічних і молодших.
- Стара баба Рахиль не віддає свою дитину, і розлючений Ірод наказує вбити і її дитину.
- За цей злочин Смерть відрубує Іродові голову, а чорти тягнуть його в пекло.
- Після цього з піснями й танцями виходять персонажі побутової частини.
У побутовій частині виступали Запорожець, селянин, дід і баба, панотець, дяк, а також персонажі інших народів. Англомовна Вікіпедія зазначає, що їх зображали стереотипно. У дитячій виставі такі образи краще не відтворювати: без принизливих назв, імітації акцентів і приписування рис цілим народам. Деякі вертепи, як зазначає англомовна Вікіпедія, розповідали про зруйнування Запорізької Січі.
Персонажі вертепу
Таблиця поєднує персонажів, яких джерела згадують у різних постановках лялькового й живого вертепу. Це не обов’язковий склад однієї вистави.
| Персонаж | Частина вистави | Роль |
|---|---|---|
| Діва Марія з Немовлям | свята | У ляльковому вертепі нерухома фігура на верхньому поверсі. |
| Ангел | свята | Звіщає про народження Христа. |
| Пастухи (пастушки) | свята | Приходять поклонитися Немовляті. |
| Три царі (волхви) | свята | Ідуть за зорею з дарами. Від них Ірод дізнається про народження Христа. |
| Цар Ірод | свята | Наказує побити вифлеємських дітей і за це гине. |
| Воїн (вояки Ірода) | свята | Виконує наказ Ірода. |
| Рахиль | свята | Стара баба, яка не віддає свою дитину. |
| Смерть | свята | З косою. Відрубує Іродові голову. |
| Чорт (чорти) | свята | Тягнуть Ірода в пекло. |
| Звіздар | живий вертеп | Несе різдвяну звізду попереду гурту. |
| Запорожець (Козак) | народна | Героїчний театральний тип. У ляльковому вертепі танцював під гопак. |
| Дід і Баба | народна | Комічні побутові сценки. |
| Панотець і дяк | народна | Комічні персонажі з сільського життя. |
Ангел, пастухи, волхви та Ірод прийшли з євангельської історії, а побутову частину кожен вертепник міг наповнювати по-своєму. Різдвяна частина - це драматична обробка євангельської оповіді, а не її дослівний переказ.
Ляльковий і живий вертеп
Живий вертеп, за Вікіпедією, пізніша форма, ніж ляльковий театр. З часом поряд із ляльковим з’явився вуличний театр, де ролі грали вже не ляльки, а люди. Учасники заздалегідь готували виставу: розподіляли ролі, вчили віршовані тексти, шили й лагодили костюми. У XIX столітті з собою носили «шопку», невелику хатину з намальованою святою родиною або ляльками.
Вікіпедія, посилаючись на статтю С. Безущак про різдвяні свята на Тернопільщині, пише, що гурти з вертепом могли ділитися на три вікові групи: діти приблизно від 6 до 10 років, діти 11-15 років і молодь. За Вікіпедією, на заході України вертеп у давньому стилі живе так: перед Різдвом збирається гурт приблизно з 15 чоловіків і колядує на своїй території, а вистава починається після запрошення господаря. В інших регіонах вертеп частіше означає групу людей будь-якої статі, які збираються в центрі міста й колядують.
За Вікіпедією, колись колядників з вертепом пригощали гостинцями, тепер дають переважно гроші. Традиційною стала пожертва учасників вертепу на церкву.
Вертепна звізда: що означає і як зробити
Вертеп і багатопроменева зірка, за Вікіпедією, необхідні атрибути, з якими ввечері на Різдво Христове ходили студенти, бурсаки й інша молодь. Зірка, яку в колядках і вертепах часто називають «звізда», зображує Вифлеємську зорю, що вказала на місце народження Христа. Людину, яка її несла, називали звіздарем, а мистецтво виготовлення зірок - звіздарством.
Традиційно зірку робили зі звичайного решета, до якого кріпили «роги»: 8, 9, 10, 12 чи 16. Їх обклеювали різнокольоровим папером, просоченим олією, прикрашали фольгою, стрічками й китицями. На бокові стінки могли чіпляти картинки на релігійні сюжети, а всередину вставляли свічку, і зірка ставала ліхтарем. Інколи вона оберталася навколо своєї осі.
Простий варіант для дитячого вертепу. Це наша порада, а не традиційний канон; розміри підібрано так, щоб звізду могла нести дитина.
Що знадобиться: два кола з щільного картону приблизно 25-30 см у діаметрі (або легкий обідок чи старе решето), аркуші кольорового чи фольгованого паперу, клей, скотч, стрічки, дерев’яний держак довжиною з дитячий зріст, шуруп із двома шайбами, світлодіодна гірлянда на батарейках.
- Промені. Накресліть на папері чверть кола радіусом 15-20 см, виріжте її і згорніть у конус, залишивши смужку на клей. Таких конусів зробіть вісім або більше, за традицією «рогів» бувало 8, 9, 10, 12 чи 16.
- Кріплення. Надріжте основу кожного конуса на кілька пелюсток, відігніть їх і приклейте конуси по краю першого картонного кола.
- Обличчя звізди. Друге коло накладіть зверху, щоб сховати пелюстки. У центр вклейте образок Різдва або малюнок, який намалює сама дитина. Кінчики променів прикрасьте стрічками чи китицями.
- Держак. Проткніть центр звізди і прикрутіть її до торця держака шурупом через дві шайби, не затягуючи до кінця. Тоді зірку можна буде повертати рукою.
- Світло. Гірлянду закріпіть скотчем зі зворотного боку, а батарейний блок примотайте до держака. Свічки не беріть: живий вогонь у паперовій зірці небезпечний, особливо в дитячих руках.
Як поставити вертеп з дітьми
Для дому, класу чи садочка ми пропонуємо скорочену виставу з кількох сцен, між якими звучать колядки. Усе в цьому розділі - наші поради, а не канон.
План вистави (наша пропозиція):
- Вхід. Звіздар зі звіздою просить у господарів дозволу, гурт заходить і співає колядку.
- Звістка. Ангел звіщає пастухам про народження Христа.
- Пастухи. Пастухи йдуть до ясел з Немовлям (лялька чи малюнок) і кланяються.
- Царі. Три царі приходять за зорею з дарами. Для старших дітей тут можна додати сцену з Іродом.
- Завершення. Спільна колядка і віншування господарям.
Розподіл ролей залежить від кількості дітей:
| Скільки дітей | Ролі, які ми радимо | Що показати |
|---|---|---|
| 3-5 | Звіздар, Ангел, 1-3 пастухи | Ангел звіщає пастухам про Різдво, всі разом колядують. |
| 6-8 | + три царі | Пастухи й царі приходять до Немовляти з дарами. |
| 10-12 | + Ірод, Воїн, Смерть, Чорт | Різдвяна частина з Іродом, скорочена, без сцени з Рахиллю. Для старших дітей. |
| 13-15 і більше | + Запорожець, Дід, Баба, музики | Додайте веселу побутову сценку і танець. |
Цифри в таблиці розраховано на те, що кожну роль грає окрема дитина. Ролі можна поєднувати: наприклад, пастух у другій сцені може стати воїном у сцені з Іродом.
Сцену з Іродом і побиттям дітей ми радимо показувати лише школярам старшого віку і без подробиць. Малечі цілком досить різдвяної частини з ангелом, пастухами й царями.
Прості костюми:
- Ангел: біла довга сорочка чи сукня, крила з картону або паперу, обруч з фольги.
- Пастухи: кожушок або жилет, шапка, хустка через плече, палиця-ціпок.
- Три царі: картонні корони, накидки з яскравої тканини, скриньки з «дарами».
- Ірод: велика корона, червона накидка, жезл.
- Воїн: шолом з картону, картонний меч чи спис.
- Смерть: біле покривало, коса з картону. Справжніх знарядь не давайте.
- Чорт: чорний одяг, ріжки на обручі, хвіст з мотузки.
- Запорожець: шаровари, широкий пояс, вишиванка, намальовані вуса.
Репетиції. Почніть зі знайомої дітям колядки й короткого віншування: тексти є в статтях «Колядки і щедрівки» і «Віншування на Різдво 2027». Ролі зі словами давайте тим, хто впевнено читає, а наймолодшим доручіть звізду чи «дари». Попросіть одного з дорослих бути «вертепником»: він підказує, хто виходить наступним.
Коли й куди йти. За звичаєм, як пише Вікіпедія, зі звіздою колядували по Святій вечері або, залежно від місцевості, на перший день Різдва після богослужіння. За новим церковним календарем Святвечір у 2026 році припадає на 24 грудня, а Різдво на 25 грудня. Хто святкує за старим стилем, зустрічає Святвечір 6 січня, а Різдво 7 січня за цивільним календарем. Як змінилися дати інших зимових свят, пояснюємо в статті «Старий Новий рік 2027». Ідучи до сусідів, домовтеся з ними заздалегідь: як і в давньому вертепі, вистава починається тоді, коли господар запросить до хати.
Часті питання
Що таке вертеп простими словами?
Це український різдвяний театр. Спершу ляльковий, у дерев’яній скриньці на два поверхи, а згодом живий, коли ролі грають переодягнені колядники. Вертепом також називають різдвяну композицію з фігурками Марії, Йосипа й Немовляти.
Чому вертеп так називається?
Слово прийшло зі старослов’янської мови, де «вертеп» означав печеру, ущелину або балку. Мається на увазі печера у Вифлеємі, де, за християнською традицією, народився Христос.
Які персонажі є у вертепі?
У різдвяній частині: Ангел, пастухи, три царі, цар Ірод, Воїн, Рахиль, Смерть, Чорт. У живому вертепі ще Звіздар зі звіздою. У побутовій частині: Запорожець, Дід і Баба, панотець, дяк та інші народні персонажі.
Скільки дітей потрібно для вертепу?
Найкоротшу виставу можна поставити з 3-5 дітьми: Звіздар, Ангел і пастухи. Для різдвяної частини з царями та Іродом у нашому розкладі потрібно 10-12 дітей, якщо кожну роль грає окрема дитина. Ролі можна поєднувати.
Чим вертеп відрізняється від колядування?
Колядування - це обхід хат із колядками й віншуваннями. Вертеп - театралізоване дійство з персонажами й сюжетом про народження Христа, з піснями-колядками та жартами. Часто вертеп ходить разом із колядниками.
Коли ходять з вертепом?
За звичаєм по Святій вечері або, залежно від місцевості, на перший день Різдва після богослужіння. За новим церковним календарем Святвечір 24 грудня, а Різдво 25 грудня. За старим стилем Святвечір 6 січня, а Різдво 7 січня за цивільним календарем.
Джерела
- Вікіпедія, «Вертеп»: визначення, етимологія, історія, будова скриньки, сюжет, цитата Івана Франка.
- Вікіпедія, «Вертепна драма»: дві частини драми, найстаріші записи, сокиринський список.
- Вікіпедія, «Вертеп (вистава)»: живий вертеп, персонажі, вікові групи, сучасні звичаї.
- Вікіпедія, «Різдвяна зірка»: символіка, виготовлення, звіздар.
- Вікіпедія, «Музей театрального, музичного та кіномистецтва України»: місце розташування музею і колекція вертепних скринь.
- Wikipedia, «Vertep»: значення назви, відродження з кінця 1980-х, відомі вертепи, музейна колекція.
- Вікіпедія, «Реформа церковного календаря в Україні»: дати Різдва за новим і старим стилем.





