Як святкують Різдво в Україні: традиції від Святвечора до Водохреща

В Україні Різдво Христове тепер святкують 25 грудня, а Святвечір 24 грудня: з 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, а Українська греко-католицька церква в Україні на новий стиль для нерухомих свят. У Кодексі законів про працю святковим днем тепер лишилося тільки 25 грудня. Різдвяні свята тривають від Святвечора до Богоявлення (Водохреща) 6 січня. У цей час колядують, ходять з вертепом і звіздою, в останній вечір року щедрують і водять Маланку, на Новий рік засівають. Нижче: таблиця основних свят з датами 2026-2027, звичаї кожного дня з джерелами, чи вихідний 25 грудня під час воєнного стану і короткий план свят удома.

Зміст: дати свят 2026-2027 | чому 25 грудня | Святвечір | Різдво | колядування і вертеп | щедрування і Маланка | Василя | Голодна кутя і Богоявлення | чи вихідний 25 грудня | план свят удома | часті питання

Дати Різдвяних свят 2026-2027: таблиця

Дати подано за цивільним календарем: саме в ці дні з 1 вересня 2023 року святкують нерухомі свята ПЦУ і УГКЦ в Україні. Дні тижня - наш розрахунок.

Усі дати в таблиці й у статті цивільні. Для звичаїв, які Воропай описував за старим календарем, дати перераховано нами. Останній рядок пов’язаний із юліанським календарем: 1 січня за ним відповідає 14 січня цивільного календаря, а 31 грудня відповідає 13 січня.

Чому Різдво тепер 25 грудня

У 2023 році ПЦУ і УГКЦ в Україні змінили календар нерухомих свят, а парламент окремим законом змінив перелік святкових днів. Архієрейський Собор ПЦУ 24 травня 2023 року постановив: «Перехід Православної Церкви України на новоюліанський календар здійснити починаючи з 1 вересня 2023 року (початок нового церковного року)». Пасху ПЦУ при цьому рахує, як і раніше, за традиційною Пасхалією. У постанові Собор пояснює, що Церква прагне «долучитися до більшості Помісних Православних Церков, запровадивши у вжиток новоюліанський календар».

УГКЦ в Україні ухвалила своє рішення раніше, на Синоді 1-2 лютого 2023 року у Львові-Брюховичах: «З 1 вересня 2023 року Українська Греко-Католицька Церква в Україні переходить на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії». Терміна «новоюліанський» у рішенні УГКЦ немає. Глава УГКЦ Блаженніший Святослав пояснював: «Інколи цей новий стиль називають григоріанським. Але це не зовсім так, тому що ми вирішили залишити Пасхалію такою, якою вона є сьогодні». За новим стилем Різдво Христове припадає на 25 грудня, Богоявлення на 6 січня, а свято Миколая на 6 грудня.

Державний календар змінювали двічі. Закон № 2211-VIII від 16.11.2017 зробив святковими обидві дати: «7 січня і 25 грудня - Різдво Христове». Закон № 3258-IX від 14.07.2023 виключив цей абзац зі статті 73 КЗпП і доповнив її рядком «25 грудня - Різдво Христове». Частина громад, які лишилися на юліанському календарі, і далі святкує 7 січня: у цивільному календарі ця дата відповідає 25 грудня за юліанським.

Святвечір 24 грудня: вечеря, дідух і перша зірка

Святвечір завершує Різдвяний піст. Вікіпедія пояснює, чому всі страви цього вечора пісні: «Святвечір припадає на останній день Пилипівського посту». Головне на столі, за статтею «Різдво в Україні», «кутя (відварена пшениця чи ячмінь із медом та маком), узвар і хліби». Воропай і Вікіпедія пишуть про дванадцять пісних страв, хоча переліки страв у них не збігаються. Перелік і порядок подачі ми зібрали окремо в статті про 12 страв на Святвечір.

Дідух і сіно. Етнограф Олекса Воропай у книжці «Звичаї нашого народу» описує, як перед вечерею господар вносить до хати сніп жита, якого називають дідухом, вітає родину словами «Злато, щоб увесь рік ми жили багато!» і ставить сніп на покутті під образами. На покутньому кінці столу стелять трохи сіна, на нього дитина кладе хліби чи калачі й ставить велику воскову свічку, а під столом роблять із сіна невелику копичку. Описи Воропая історичні: це звичаї традиційного села, а не обов’язкова програма для сучасної родини. Як зробити дідуха своїми руками, читайте в нашій статті про дідух.

Перша зірка. До вечері сідають, коли на небі з’являється перша зірка. Вікіпедія описує це так: «Щойно на небосхилі з’являлася перша передвечірня зірка, усією родиною сідали за, як казали, багатий стіл». У Воропая діти весь вечір дивляться у вікно, «чи не зійшла вже вечірня зоря», бо вона сповіщає про народження Христа.

Пам’ять про рідних. Свята вечеря вважалася спільною для всього роду, і живих, і померлих. За Вікіпедією, «дві миски лишалися порожніми: для померлих і відсутніх членів родини». За статтею «Святий Вечір», господар поіменно згадував померлих рідних і запрошував їх до вечері. Ще один давній звичай, згаданий у Вікіпедії: «запрошувати на вечерю самотніх, бездомних людей». Сьогодні його легко повторити, якщо покликати до столу сусіда, який святкує сам.

Після вечері, за енциклопедією, починається колядування, а ніч з 24 на 25 грудня в народі звуть Колядою.

Різдво 25 грудня: привітання, церква і гості

Зранку на Різдво вітаються словами «Христос народився!», а відповідають «Славімо Його!». Цього дня йдуть на святкову службу і в гості до родичів. Піст закінчився, тож із 25 грудня, за Вікіпедією, на стіл повертаються м’ясні страви.

Колядники ходять від хати до хати зі звіздою. Вікіпедія описує її як «велику зірку, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером»: вона нагадує про Вифлеємську зірку. Міністерство культури, оголошуючи в грудні 2023 року про поповнення Національного переліку нематеріальної культурної спадщини, серед раніше внесених елементів назвало «Створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі».

За Вікіпедією, на другий день Різдва, 26 грудня, святкують Марії, тобто Собор Пресвятої Богородиці, і вітають іменинниць. На третій день, 27 грудня, згадують першомученика Стефана. У ці дні далі співають колядки й показують вертеп.

Колядування і вертеп

Час, коли починають колядувати, у різних краях різний. За Воропаєм, на Покутті діти виходять колядувати вже на Святий вечір. На колишній Гетьманщині, на Слобожанщині й Гуцульщині колядують з першого дня Різдва, коли закінчиться служба в церкві, а на Західному Поділлі вирушають на другий день свят зранку. Колядують і діти, і парубки з дівчатами, але першими по всій Україні, як пише Воропай, ідуть діти.

Під вікном колядники спершу просять дозволу: «Благословіть колядувати!», а господарі відповідають: «Колядуйте!». У колядці господаря називають на ім’я. За пісні, за Вікіпедією, господарі дарують колядникам солодощі або гроші.

Вертеп. Це різдвяна вистава. Воропай, посилаючись на етнографа Миколу Маркевича, пише, що на Різдво міщани, дяки, школярі й церковні співаки носили по хатах ляльковий театр під назвою вертеп. Сьогодні ставлять і живий вертеп з акторами. Воропай також наводить згадку про вертеп у видатках Львівського Ставропігійського братства під 1666 роком і пише, що найстарший відомий запис вертепного тексту зроблено 1771 або 1776 року. Персонажів і те, як поставити виставу з дітьми, ми описали в окремій статті про вертеп.

Останній вечір року: щедрування, коза і Маланка

Воропай пише, що Щедрий вечір настає «за тиждень після коляди, напередодні Нового Року». За церковним календарем це день преподобної Меланії, звідси й народна назва Маланка. За новим стилем це 31 грудня, у 2026 році четвер. За юліанським календарем день Меланії теж 31 грудня, але в цивільному календарі він припадає на 13 січня, і, за Вікіпедією, частина сіл досі водить Маланку саме тоді. У Галичині, за тією ж енциклопедією і за Воропаєм, Щедрим вечором називають вечір 5 січня, напередодні Водохреща.

Щедра вечеря 31 грудня вже не пісна, на відміну від вечері напередодні Богоявлення, 5 січня. Воропай зазначає, що страви різняться: над Дніпром печуть пироги з м’ясом і смажать гречані млинці, на півдні подають бублики, а в гуцулів вареники, які там звуть пирогами. Після вечері під вікнами щедрують:

Щедрий вечір, пане господарю,
Стережи, Боже, твого товару,

Молодь водить козу. У Воропая роги для неї роблять з обруча, а кожух вивертають вовною догори. Парубоча Маланка ходить з цілою ватагою: орач, сівач, дід, ведмідь, коза, журавель. Ватага йде селом із жартами й сміхом, ведмідь танцює, а Маланкою, за Воропаєм, перевдягається парубок, який уміє жартувати. Наприкінці 2023 року Мінкульт ухвалив рішення про включення «Традиції Щедрого вечора в Україні» до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Раніше до нього вже внесли «Традиційний обряд Маланка с. Белелуя Івано-Франківської області». Докладніше про це свято читайте в окремій статті про Маланку.

1 січня, Василя: засівання

У народному календарі 1 січня звуть Василем, за іменем святого Василія Великого. Зранку хлопці йдуть засівати, або посівати: беруть у рукавицю пшеницю, жито, ячмінь, овес і горох, спершу обсипають зерном власну хату, а потім родичів і сусідів. Воропай наводить примовку посівальника: «На щастя, на здоров’я та на Новий Рік, щоб родило краще, як торік». Першого посівальника вважали «полазником», який приносить у дім щастя на весь рік. За Воропаєм, вірили, що щастя приносять хлопці, тож посівали саме вони.

Зерно після посівальників збирали й віддавали курям, а горох, за Воропаєм, зберігали до весни, щоб годувати ним гусенят. Громади, які лишилися на юліанському календарі, святкують Василя 14 січня. У Мінкульті серед елементів новорічного циклу в Національному переліку згадують і традицію повіншування Василів у селі Липівка на Івано-Франківщині.

Завершення свят: Голодна кутя і Богоявлення

Напередодні Богоявлення, за новим стилем 5 січня, справляють Голодну кутю, або другий Святвечір. Воропай описує цей день як пісний: вечеряють, коли засяє вечірня зоря, на столі смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутя й узвар. Після вечері діти виходять надвір і «проганяють кутю» примовкою, у якій прощаються зі святами.

6 січня, на Богоявлення, у церквах освячують воду. Воропай описує, як колись до річки йшли процесією до хреста, вирізаного з льоду, і кожен ніс із собою посуд на воду. Богоявлення завершує основну послідовність свят, описану в цій статті; місцеві строки колядування можуть відрізнятися. Дідух, за Вікіпедією, «зберігався в оселі до Нового року або до Водохреща», а після цього його виносили з хати.

Старий Новий рік зустрічають у ніч з 13 на 14 січня: 14 січня цивільного календаря відповідає 1 січня за юліанським. Церковна реформа цієї дати не переносила, бо це новоліття за старим календарем. Що змінив новий календар для цього свята, ми пояснили в статті про Старий Новий рік 2027.

Чи вихідний 25 грудня під час воєнного стану

За статтею 73 КЗпП 25 грудня є святковим днем. Але в чинній редакції кодексу біля цієї статті стоїть примітка: «У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 73 згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022». Частина шоста статті 6 Закону № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» перелічує статтю 73 серед норм, що не діють. Частина третя тієї ж статті визначає: «П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем».

Наш висновок: якщо на 25 грудня 2026 року діятиме воєнний стан, автоматичного вихідного на Різдво не буде. Цього року свято припадає на п’ятницю, і чи буде вона у вас вихідною, визначає графік роботи на підприємстві. Уточніть його в роботодавця заздалегідь, якщо плануєте поїздку до рідних.

Як відсвяткувати Різдво вдома: короткий план

План нижче - наша порада, складена з описаних вище звичаїв, а не церковний чи законодавчий припис.

1. За тиждень до Святвечора. Складіть меню пісних страв (у Воропая їх дванадцять), купіть пшеницю для куті, купіть чи сплетіть дідуха, вивчіть з дітьми дві-три колядки.
2. 24 грудня. Покладіть на край столу трохи сіна, поставте на стіл свічку. З дітьми дочекайтеся першої зірки, згадайте за вечерею рідних, яких немає поруч.
3. 25 грудня. Привітайтеся «Христос народився!», зателефонуйте родичам, приготуйте солодощі для колядників.
4. 26-30 грудня. Покажіть з дітьми домашній вертеп або сходіть на вертепну виставу.
5. 31 грудня. Накрийте щедру вечерю, заспівайте щедрівку.
6. 1 січня. Нехай діти засіють дім і родичів зерном.
7. 5-6 січня. Скромна вечеря на Голодну кутю, освячення води на Богоявлення. Дідуха приберіть у той строк, якого тримається ваша родина: після Нового року або після Водохреща.

Ще до Різдва, 6 грудня, діти чекають подарунків від святого Миколая. Ідеї зібрано в статті про те, що можна попросити в Миколая.

Часті питання

Коли святкують Різдво в Україні тепер?
25 грудня, а Святвечір 24 грудня. З 1 вересня 2023 року ПЦУ живе за новоюліанським календарем, а УГКЦ в Україні за новим стилем для нерухомих свят. У статті 73 КЗпП з 2023 року святковим днем лишилося тільки 25 грудня.

Чи вихідний 25 грудня 2026 року?
Якщо на цю дату діятиме воєнний стан, автоматичного вихідного не буде: норми статті 73 КЗпП тоді не застосовуються. Чи працюєте ви в п’ятницю, 25 грудня 2026 року, визначає графік роботодавця.

Чому змінили дату Різдва?
ПЦУ перейшла на новоюліанський календар, пояснивши це бажанням «долучитися до більшості Помісних Православних Церков». УГКЦ в Україні перейшла на новий стиль для нерухомих свят. Пасху обидві церкви поки рахують за старою Пасхалією, а парламент окремим законом залишив у КЗпП святковим днем тільки 25 грудня.

Що роблять на Святвечір?
Готують пісну вечерю з кутею, узваром і хлібом, ставлять дідуха, стелять на стіл трохи сіна, запалюють свічку, сідають до столу з першою зіркою і згадують померлих рідних. У частині регіонів після вечері вже йдуть колядувати.

Коли колядують?
Залежно від краю. За Воропаєм, на Покутті вже на Святвечір, на Гетьманщині, Слобожанщині й Гуцульщині з першого дня Різдва після служби, на Західному Поділлі на другий день свят.

Коли прибирають дідуха?
За Вікіпедією, дідух стояв у хаті до Нового року або до Водохреща, залежно від місцевого звичаю.

Чи можна святкувати Різдво 7 січня?
Так, частина громад, які лишилися на юліанському календарі, святкує 7 січня: у цивільному календарі ця дата відповідає 25 грудня за юліанським. Але святковим днем за статтею 73 КЗпП тепер є лише 25 грудня.

Джерела

• Кодекс законів про працю України: стаття 73, примітка про воєнний стан.
• Закон України № 3258-IX від 14.07.2023 «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України».
• Закон України № 2211-VIII від 16.11.2017 «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів».
• Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX: частини третя і шоста статті 6.
• Постанови Архієрейського Собору ПЦУ від 24 травня 2023 року.
• УГКЦ: Історичне рішення: УГКЦ в Україні переходить на новий календар.
• УГКЦ: Про календарну реформу УГКЦ, подробиці від Глави Церкви Блаженнішого Святослава.
• Мінкульт: Традицію Щедрого вечора в Україні внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини (26.12.2023).
• Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Том 1: розділи «Свят-вечір» (с. 48-56), «Коляда» (с. 57-58), «Вертеп» (с. 86), «Щедрий вечір» (с. 100-108), «Новий рік або свято Василя» (с. 110-111), «Голодна кутя» (с. 115), «Богоявління Господнє» (с. 122).
• Вікіпедія: Різдво в Україні, Святий Вечір, Дідух, Маланка, Щедрий вечір; у статті «Різдво в Україні» розділи «Історія дати святкування», «Перебіг святкування» і «Пов’язані свята».

КЗпП і Закон № 2136-IX звірено з редакціями для друку на zakon.rada.gov.ua 1 листопада 2026 року, закони № 3258-IX і № 2211-VIII відкрито 2 листопада 2026 року, решту джерел переглянуто 2 листопада 2026 року. Дні тижня 2026-2027 - наш розрахунок.

Читайте також

• 12 страв на Святвечір
• Дідух: що це і як зробити
• Вертеп: персонажі і як поставити з дітьми
• Старий Новий рік 2027
• Що попросити в Миколая
• Маланка: що це за свято