13 зарплата - це розмовна назва винагороди за підсумками роботи за рік. Загального обов’язку платити її всім закон не встановлює: чи буде така виплата, кому і скільки, визначають застосовні документи: колективний договір, положення про преміювання чи трудовий договір. У законах, які ми цитуємо, терміна «13 зарплата» немає. З нарахованої винагороди утримують ті самі податки, що й із зарплати. Нижче: чи обов’язкова 13 зарплата, скільки буде на руки у 2026 році, вплив на відпускні і звільнення.
Зміст: що таке 13 зарплата | чи обов’язкова | скільки на руки | вплив на відпускні | при звільненні | якщо не виплатили | питання
Що таке 13 зарплата
Для правової оцінки перевірте, чи оформлено виплату як винагороду за підсумками роботи за рік. Стаття 2 Закону «Про оплату праці» ділить заробітну плату на три частини: основну, додаткову та «інші заохочувальні та компенсаційні виплати». До останньої групи закон прямо відносить «виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік». Так само її відносить Інструкція зі статистики заробітної плати (наказ Держкомстату № 5, пункт 2.3.2) до винагород, «що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер».
Чи обов’язкова 13 зарплата
Закон не зобов’язує кожного роботодавця платити річну винагороду, а визначає, де встановлюються її умови. Частина друга статті 97 КЗпП каже, що «умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами». Аналогічне за змістом правило містить частина перша статті 15 Закону «Про оплату праці». Нижче від державних норм і гарантій колективний договір опуститися не може, а норми, нижчі від генеральної, галузевої чи територіальної угод, за статтею 14 того самого закону «можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців».
Якщо колективного договору немає, діє інше правило тієї самої частини: «Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом».
Головний захист працівника - частина четверта статті 97: роботодавець «не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами». Тобто якщо річна винагорода записана у вашому колективному договорі, роботодавець не може самостійно погіршити ці умови. Під час воєнного стану діє ще й стаття 11 Закону № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»: роботодавець «може ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору», але «Дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному цим колективним договором». Стаття 10 того самого закону дозволяє відтермінувати виплату зарплати, яку неможливо здійснити вчасно через бойові дії, «до моменту відновлення діяльності підприємства», але звільнення роботодавця від відповідальності «не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати». І сам запис про винагороду ще не означає, що ви виконали всі умови її одержання.
Де перевірити свої права (наша порада): попросіть у відділу кадрів або профспілки колективний договір і положення про преміювання (якщо воно є), перечитайте свій трудовий договір чи контракт. Єдиного загального правила про коло одержувачів, розмір і строк річної винагороди закон не встановлює, тому перевірте в цих документах підставу виплати, коло одержувачів, формулу розрахунку, умови зменшення та строк. Перевірте також, чи передбачають застосовні умови преміювання винагороду за неповний рік і як визначають її розмір.
Скільки отримаєте на руки: податки у 2026 році
Для податків 13 зарплата - частина зарплати: підпункт 14.1.48 ПКУ відносить до неї й «інші заохочувальні та компенсаційні виплати», які виплачуються «у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом». З неї утримують:
- податок на доходи фізичних осіб. Пункт 167.1 ПКУ: «Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування», зокрема щодо заробітної плати й інших заохочувальних виплат;
- військовий збір. Підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлює для фізичних осіб ставку «5 відсотків від об’єкта оподаткування» (у редакції Закону № 4015-IX від 10.10.2024). Для військовослужбовців і деяких інших категорій підпункт 4 встановлює 1,5% «з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат».
ПДФО утримує роботодавець як податковий агент (пункт 168.1.1 ПКУ). Військовий збір за підпунктом 1.4 пункту 16-1 нараховують і утримують «в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу», тобто так само. Для звичайної грошової виплати за трудовим договором, без податкової соціальної пільги та інших особливих випадків, разом утримують 23%, і на руки лишається 77%. Таблиця - наш розрахунок для такої моделі, стовпчик ЄСВ умовний:
| Нараховано | ПДФО 18% | Військовий збір 5% | На руки | ЄСВ 22% (умовно, сплачує роботодавець) |
|---|---|---|---|---|
| 5 000 грн | 900 грн | 250 грн | 3 850 грн | 1 100 грн |
| 10 000 грн | 1 800 грн | 500 грн | 7 700 грн | 2 200 грн |
| 20 000 грн | 3 600 грн | 1 000 грн | 15 400 грн | 4 400 грн |
| 50 000 грн | 9 000 грн | 2 500 грн | 38 500 грн | 11 000 грн |
Чому ЄСВ не зменшує вашу суму. Платником єдиного внеску з вашої зарплати стаття 4 закону про ЄСВ називає роботодавця, тому в нашому розрахунку суми на руки його не віднімаємо. Загальна ставка за частиною п’ятою статті 8 «встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску»; для працюючих осіб з інвалідністю частина 13 встановлює 8,41%, є й інші спеціальні ставки. Внесок рахують від усієї місячної бази (зарплата разом із премією) з урахуванням мінімального внеску й стелі, тож він може відрізнятися від таблиці.
Стеля бази у 2026 році за статтею 32 Закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX дорівнює «двадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом», а мінімальна зарплата за статтею 8 того самого закону - «у місячному розмірі - 8647 гривень». Отже, для звичайної зарплати ЄСВ нараховують не більше ніж на 172 940 грн усього доходу за місяць (наш розрахунок: 8 647 × 20). Для доходу «у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу» стаття 32 лишає 15 мінімальних зарплат.
Ставка військового збору 5% тимчасова: ПКУ вже передбачає, що вона стане 1,5% «з 1 січня року, наступного за третім календарним роком після року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан» (абзац у редакції Закону № 4835-IX від 07.04.2026).
Чи впливає 13 зарплата на відпускні
Так, якщо її нараховано як премію чи іншу заохочувальну виплату за підсумками роботи за період, але не всією сумою в один місяць. Відпускні рахують за Порядком обчислення середньої заробітної плати (постанова КМУ № 100). Загальне правило пункту 2: «виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки». Якщо ви пропрацювали на підприємстві менше року, середню зарплату обчислюють «виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка». Якщо вас оформили не з першого числа, але дата прийняття є першим робочим днем місяця, «то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць».
Річні премії за пунктом 3 Порядку «враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані». Тобто премію за 12 місяців розносять на 12 місяців, починаючи з місяця нарахування. Частка місяця = премія / відпрацьовані робочі дні періоду, за який її нараховано, × відпрацьовані робочі дні цього місяця. У відпускні йдуть частки лише тих місяців, що потрапили у ваш розрахунковий період. Якщо премійований період ви відпрацювали частково, враховують суму «не більше фактично нарахованої суми премії».
Приклад (наш розрахунок, модель за чинними правилами). Винагороду 24 000 грн за 2026 рік нараховано в січні 2027 року, тож її розносять на січень-грудень 2027 року. Відпустка в червні 2027 року, розрахунковий період - з червня 2026 по травень 2027 року, і в нього потрапляють 5 місяців розподілу (січень-травень 2027). Припустімо, у 2026 році відпрацьовано 240 робочих днів, а в кожному із січня-травня 2027 року по 20: 24 000 / 240 × 100 = 10 000 грн. Ці 10 000 грн - не додаткові відпускні, а додаток до заробітку за 12 місяців, з якого потім рахують середню зарплату. Фактична сума залежить від співвідношення відпрацьованих днів у премійованому році та відповідних місяцях розрахункового періоду.
Виняток: підпункт «и» пункту 4 Порядку не враховує в середній заробіток «виплати, пов’язані з святковими та ювілейними датами, днем народження». Тому в наказі та положенні про преміювання перевірте підставу виплати: результати роботи за рік чи святкова дата.
13 зарплата при звільненні
Окремого правила про річну винагороду для тих, хто звільняється, закон не містить. Перевірте в застосовних документах (колективному договорі, положенні про преміювання, трудовому договорі), чи передбачено винагороду для працівників, які звільнилися, і з якого моменту виникає право на неї. Якщо ви звільнилися до нарахування річної премії, саме звільнення не доводить ні втрати права, ні обов’язку виплатити пропорційну частину: вирішують умови документів. На нашу думку, якщо право за цими умовами вже виникло, те, що роботодавець суму не нарахував, саме собою його не скасовує.
Стаття 116 КЗпП сама права на премію не створює, а визначає строк виплати належних сум: «При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення». Якщо в день звільнення ви не працювали, ці суми мають виплатити «не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок». Про суми «із зазначенням окремо кожного виду виплати» «роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати». У разі спору про розмір він однаково «повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму».
Що робити, якщо обіцяли й не виплатили
Наша порада:
- Зберіть докази: трудовий договір, колективний договір чи положення про преміювання, наказ про нарахування (якщо є), розрахункові листки.
- Напишіть роботодавцю письмову вимогу (наша схема): пункт документа, на підставі якого вам належить винагорода; прохання повідомити підставу відмови, якщо її не нараховано; надати розрахунок суми; назвати строк виплати. Збережіть копію з відміткою про отримання.
- Якщо на підприємстві є профспілка, зверніться до неї.
- Можна звернутися до Держпраці або до суду; не відкладайте перевірку судового строку до завершення листування з роботодавцем. Нагляд за додержанням законодавства про працю за статтею 259 КЗпП здійснює «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (зараз це Держпраці) та його територіальні органи.
- Строки за статтею 233 КЗпП. Для сум при звільненні частина друга встановлює звернення до суду «у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні». Окремо Конституційний Суд (рішення № 1-р/2025 від 11.12.2025) визнав частину першу неконституційною «в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат». Не змішуйте строк частини другої для розрахунку при звільненні з положенням частини першої, якого стосується рішення КСУ.
Часті питання
Чи обов’язкова 13 зарплата в Україні?
Загального обов’язку немає: умови встановлює колективний договір (стаття 97 КЗпП), і погіршити їх в односторонньому порядку роботодавець не може. Під час воєнного стану окремі положення колдоговору можна зупинити лише за взаємною згодою сторін.
Які податки з 13 зарплати у 2026 році?
Для звичайної грошової виплати за трудовим договором без податкової соціальної пільги: ПДФО 18% і військовий збір 5%, на руки 77%. ЄСВ за загальною ставкою 22% (є спеціальні, наприклад 8,41%) сплачує роботодавець як платник.
Коли виплачують 13 зарплату?
Закон дати не встановлює, строк визначають застосовні документи. Роль наказу залежить від цих документів, але погіршити в односторонньому порядку умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами, він не може (частина четверта статті 97 КЗпП).
Чи платять 13 зарплату при звільненні?
Перевірте в застосовних документах, зокрема в трудовому договорі, умови для працівників, які звільнилися, і момент виникнення права. Належні суми виплачують у день звільнення, а якщо того дня ви не працювали, не пізніше наступного дня після вашої вимоги про розрахунок (стаття 116 КЗпП).
Чи впливає 13 зарплата на відпускні?
Так, якщо це винагорода за підсумками роботи за рік: її розносять на 12 місяців з місяця нарахування, у відпускні йдуть частки місяців розрахункового періоду, а за частково відпрацьованого премійованого періоду - не більше фактично нарахованої суми (пункт 3 Порядку № 100). Святкові виплати не враховують.
Чи буває 13 зарплата у ФОП або за договором підряду?
Тут ідеться про працівників за трудовим договором (стаття 1 Закону «Про оплату праці»). Найманий працівник у ФОП теж працює за трудовим договором: закон про ЄСВ називає роботодавцями й ФОП, «які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту)». Якщо ж ви самі ФОП чи працюєте за цивільно-правовим договором, виплати визначає ваш договір.
Джерела
- Закон України «Про оплату праці» № 108/95-ВР: статті 1, 2, 14, 15.
- Кодекс законів про працю України: статті 97, 116, 233, 259.
- Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX: статті 10, 11 (частина перша статті 11 у редакції Закону № 4582-IX від 21.08.2025).
- Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2025 від 11.12.2025 щодо частини першої статті 233 КЗпП.
- Податковий кодекс України: підпункти 14.1.48, 164.2.1, пункти 167.1, 168.1.1, підпункти 1.3 і 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX.
- Закон України № 4835-IX від 07.04.2026: нова редакція абзацу про ставку військового збору після воєнного стану.
- Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI: статті 1, 4, 7, 8.
- Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX: статті 8, 32.
- Порядок обчислення середньої заробітної плати, постанова КМУ № 100 від 08.02.1995: пункти 2, 3, 4.
- Інструкція зі статистики заробітної плати, наказ Держкомстату № 5 від 13.01.2004: пункт 2.3.2.
Тексти звірено з чинними редакціями (тексти для друку) на zakon.rada.gov.ua 1 листопада 2026 року.
