День пам'яті жертв голодоморів 2026: дата, хвилина мовчання

День пам’яті жертв голодоморів у 2026 році припадає на 28 листопада, суботу. О 16:00 в Україні проходить загальнонаціональна хвилина мовчання і починається всеукраїнська акція «Запали свічку». Це пам’ятний день, а не свято, і окремим вихідним він не є. Цього дня згадують жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

Нижче: таблиця дат, порядок хвилини мовчання, закон, оцінки жертв і поради для дому, школи та громади.

Коли День пам’яті жертв голодоморів: дата 2026 року і наступних

Дату визначає Указ Президента України № 1310/98 від 26 листопада 1998 року у чинній редакції: «Установити в Україні День пам’яті жертв голодоморів, який відзначати щороку у четверту суботу листопада». Тому число щороку інше: у 2024 році це було 23 листопада, у 2025 році 22 листопада.

Рік	Четверта субота листопада
2026	28 листопада
2027	27 листопада
2028	25 листопада
2029	24 листопада
2030	23 листопада

Дати в таблиці - наш розрахунок за правилом указу. Український інститут національної пам’яті (УІНП) назвав день 2025 року 92-ми роковинами, тож 2026 рік відповідає 93-м (теж наш розрахунок).

Чи вихідний. Ні. У статті 73 Кодексу законів про працю, де перелічено святкові дні, цієї дати немає, тож субота 28 листопада робоча чи вихідна лише за графіком працівника. За тиждень до цього, 21 листопада, в Україні відзначають День Гідності та Свободи.

Хвилина мовчання о 16:00 і акція «Запали свічку»

2026 рік перший, коли цей ритуал відбудеться за прямою нормою закону. Закон № 4783-IX від 11 лютого 2026 року доповнив закон про Голодомор статтею 4-1, чинною з 8 березня 2026 року: «щороку, в четверту суботу листопада о 16 годині 00 хвилин, проводиться ритуал подяки, пошани та пам’яті - загальнонаціональна хвилина мовчання та розпочинається всеукраїнська акція “Запали свічку”».

Оголошують про це медіа й системи оповіщення, а місцева влада сприяє акції та інформує про початок і завершення хвилини мовчання.

Що робити. Матеріали УІНП до 93-х роковин, які оприлюднили, зокрема, Полтавська ОВА, Святошинська РДА в Києві та Енергодарська громада, закликають зупинитися на хвилину, де б людина не була, згадати убитих, а потім запалити на підвіконні свічку. Про порядок у повному тексті сказано так:

о 15:59 системи оповіщення оголошують про початок хвилини мовчання;
о 16:00 рекомендовано припинити публічні заходи, заняття й обслуговування відвідувачів, якщо це не створює загрози життю, здоров’ю чи безпеці руху;
транспорт рекомендовано зупиняти без загроз для учасників руху і без перешкод спеціальному транспорту;
«Участь у хвилині мовчання стоячи не може бути єдино можливою формою вшанування»: можна вшанувати пам’ять сидячи або в інший доступний спосіб;
ритуал «не може використовуватися для політичної агітації, комерційної реклами, просування окремих осіб, партій, організацій чи брендів».

Свічка. Ініціатива свічки на підвіконні, за УІНП, належить досліднику Голодомору Джеймсу Мейсу. Матеріали радять протягом дня прийти до місцевого меморіалу чи хреста пам’яті, а із настанням темряви поставити свічку на підвіконня, щоб її було видно знадвору. Запалити її можна «і до початку загальнонаціональної хвилини мовчання».

Безпека. Поради ДСНС у викладі vikna.tv: невисокий стійкий металевий свічник, безпечна відстань від займистих матеріалів, не лишати свічку без нагляду. Замість відкритого вогню підійде й електрична свічка (наша порада).

Що відомо про заходи 2026 року

Статус рекомендацій. Стаття 4-1 передбачає рекомендації, які затверджує УІНП. У копіях матеріалів до 93-х роковин реквізитів затвердження немає, окремого акта станом на 6 листопада ми не знайшли, тому поради вище подано як матеріали інституту, а не як затверджені рекомендації.

Кампанія. Національний музей Голодомору-геноциду 2 листопада повідомив про міжнародну кампанію разом зі Світовим Конґресом Українців та УІНП. Вона триватиме до 1 грудня 2026 року під гаслом «Голодомор - геноцид. Пам’ятаємо минуле. Захищаємо майбутнє», учасникам пропонують «запалити свічку пам’яті 28 листопада о 16:00 за місцевим часом».

Місцеві заходи. Плану заходів на 2026 рік від Президента чи Кабінету Міністрів ми не знайшли. Дату, формат і місце хвилини мовчання, за матеріалами УІНП, місцева влада заздалегідь оголошує на сайтах громад і в соціальних мережах. Анонси Музею виходять у його новинах.

Прапори. Стаття 4-1 і матеріали до 93-х роковин про них не згадують. У плані Кабінету Міністрів на 2022-2023 роки (№ 1055-р) було записано: «приспускати на території України та в її закордонних дипломатичних представництвах Державний Прапор України, обмежувати проведення розважальних заходів». Це історична довідка: строк плану минув, акта на 2026 рік ми не знайшли.

Чому «голодоморів»: три періоди

День присвячено трьом періодам масового голоду в Україні. Назви подано за УІНП і Музеєм:

1921-1923 роки: масовий штучний голод.
1932-1933 роки: Голодомор, геноцид Українського народу.
1946-1947 роки: масовий штучний голод.

Геноцидом закон № 376-V визнає саме Голодомор 1932-1933 років, про два інші періоди в ньому не йдеться.

Назва змінювалася. Указ 1998 року встановив День пам’яті жертв голодомору, в однині; з 2000 року додано слова «та політичних репресій», з 2004 року «голодомору» змінено на «голодоморів». Указ № 431/2007 прибрав слова про репресії й установив для них окрему дату, третю неділю травня. Форма «День пам’яті жертв Голодомору» досі трапляється, зокрема в матеріалах УІНП і Музею.

Закон № 376-V і рішення суду

Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» ухвалено 28 листопада 2006 року. Головну норму викладено в статті 1:

Стаття 1. Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.

У преамбулі закон засуджує «злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, спрямовані на організацію Голодомору». Публічне заперечення Голодомору стаття 2 визнає протиправним.

Як це відбувалося, УІНП у матеріалах до 93-х роковин пояснює так: «Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям».

Рішення суду. Постановою від 13 січня 2010 року у справі № 1-33/2010 Апеляційний суд міста Києва на стадії попереднього розгляду закрив кримінальну справу, порушену за фактом вчинення геноциду, щодо Йосипа Сталіна і ще шістьох осіб «в зв’язку з їх смертю». У постанові сказано: «обвинувальний вирок відносно них у даній кримінальній справі не постановлено». Водночас суд зазначив, що «органом досудового слідства встановлено і доведено, що вони вчинили злочин, який кваліфіковано за ч. 1 ст. 442 КК України» (геноцид).

Скільки людей загинуло: що показують оцінки

Точного числа немає. УІНП пояснює: «страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистики смертності унеможливлюють встановлення точної кількості загиблих невинних людей». Порівнювати числа можна лише з урахуванням території, періоду й того, що саме рахували.

Показник	Територія і період	Оцінка	Джерело і автори розрахунку
Надсмертність: смерті понад очікувану кількість без голоду	Україна в межах того часу, 1932-1934 роки	3,9 млн осіб	Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, демографічна реконструкція між переписами 1926 і 1939 років
Дефіцит народжень (ненароджені)	Те саме	0,6 млн	Той самий інститут
Сукупні демографічні втрати	Те саме	4,5 млн	Сума двох рядків вище; так подає УІНП у матеріалах 2022 року за даними демографів
Надсмертність за оцінками інших дослідників	Україна, різні періоди в межах 1927-1938 років	від 2,6 до 5 млн	Різні автори, огляд Інституту Птухи 2021 року
За оцінкою критиків, усі померлі, а не надсмертність	Україна (9,1 млн) та інші території; 1932-1933 роки	10,5 млн	Судова експертиза Національної академії правових наук № 957 від 3 грудня 2020 року, число оспорюють демографи

Перші три рядки сумісні: 4,5 млн включає 0,6 млн ненароджених, це інший показник, а не інша оцінка загиблих. Постанова суду наводить близьку оцінку: 3 млн 941 тис. Широкі діапазони в матеріалах УІНП, від 3 до 7 млн і від 4 до 10 млн, описують межі дискусії, а не окреме дослідження. Національний музей Голодомору-геноциду в основному тексті пише: «Відомо, що від голоду померло щонайменше 4 мільйони українців. Але це не остаточна цифра».

Суперечність стосується числа 10,5 млн. Воно стоїть у версії «Проста мова» тієї самої сторінки Музею, яка приписує його Україні, тоді як у висновку експертизи на Україну припадає 9,1 млн, а решта на іншу територію. Експертизу зроблено у провадженні за заявою Музею. Інститут Птухи у 2021 році назвав втрати «у 7 і більше мільйонів осіб» суттєвим перебільшенням. Демографи Гладун, Левчук і Воловина в «Українському історичному журналі» (2023) дійшли висновку, що практично всі етапи експертизи містять вади методу і «явно спрямовані на завищення втрат».

Два інші періоди. За Інститутом Птухи, надсмертність у 1921-1923 роках становила 0,9 млн осіб, ненароджених 1 029 тис.; для 1946-1947 років попередні оцінки 0,7 млн і 0,2 млн. Резолюція конференції Музею для 1921-1923 років називає значно більше, 3,5 млн, із посиланням на досудові експертизи.

Міжнародне визнання Голодомору геноцидом

Офіційного зведеного підсумку на листопад 2026 року ми не знайшли, тому рахуємо за двома останніми доступними переліками станом на 6 листопада. Критерій: рішення парламенту або однієї з його палат, де Голодомор названо геноцидом, без України, місцевих рад і міжнародних організацій.

Хронологія УІНП у матеріалах 2025 року налічує 29 держав, від Естонії (20 жовтня 1993 року) до Швейцарії (вересень 2024 року). Перелік Музею додає за цим критерієм ще чотири: Бразилію, Велику Британію, Італію та Чилі. Разом 33 держави (наш розрахунок), новіших рішень у цих переліках немає.

Окремо від цього числа: Європейський парламент ухвалив резолюцію про визнання 15 грудня 2022 року, Парламентська асамблея Ради Європи 12 жовтня 2023 року.

Як вшанувати пам’ять удома, у школі та в громаді

Удома. Можна долучитися хвилиною мовчання о 16:00 і свічкою на підвіконні. Якщо в родині збереглися спогади, фотографії чи речі тих років, Музей приймає такі матеріали до фондів. Імена загиблих фіксує Національна книга пам’яті, 19 томів.

З дітьми. Говорити варто відповідно до віку й готовності дитини. Музей радить уникати травматичних подробиць: не показувати фотографій убитих голодом, не описувати страждань голодуючих, не дивитися фільмів для дорослої аудиторії, а робити акцент на людяності й взаємодопомозі. Розмову можна почати з родинного дерева, але без примусу: дитина не мусить розповідати про родину чи показувати почуття. За її бажанням можна намалювати символ пам’яті, свічку або колосок. Для старшокласників Музей має урок «Геноцид - що це?».

У школі. Формат добирають за віком: рекомендації УІНП називають урок пам’яті, а для старших класів підходять круглий стіл чи відеоурок з обговоренням. У 2015 році, коли день теж припав на суботу, інститут пропонував провести урок 27 листопада; така можливість є й цього року. Музей має виїзне заняття для 5-11 класів. Особисті розповіді лише добровільні, а імітувати голод чи пропонувати дітям утримуватися від їжі не варто (наша порада).

У громаді. Біля місцевого меморіалу чи пам’ятного знака запалюють свічки й лампадки, приносять квіти. Розважальну програму на цей день радимо не планувати: це наша порада, а не вимога акта.

У церкві. У календарі Православної церкви України на 2026 рік 28 листопада позначено як «Поминальна субота всіх, в Україні голодом заморених». Цей день припадає на Різдвяний піст. Час панахиди краще уточнити у своїй парафії.

Де дізнатися більше. Національний музей Голодомору-геноциду: Київ, вул. Івана Мазепи, 15-А, із середи до неділі з 10:00 до 18:00, у четверту суботу листопада вхід безкоштовний; графік музей радить перевіряти перед візитом. Книжки, виставки й відео зібрано в матеріалах УІНП.

Часті питання

Чому дата щороку різна?
Указ прив’язує день до дня тижня, а не до числа. Четверта субота листопада може випасти на число від 22 до 28 (наш розрахунок), тож 2026 рік дає найпізнішу можливу дату.

Чи зобов’язана кожна людина брати участь у хвилині мовчання?
Стаття 4-1 покладає завдання на органи влади й медіа. Покарання для людини, яка не долучилася, у цій статті немає.

Коли запалювати свічку: о 16:00 чи після настання темряви?
Закон і кампанія Музею називають 16:00, а УІНП радить ставити свічку на підвіконня з настанням темряви. Спільна акція починається о 16:00, особисте вшанування можливе й пізніше.

Як правильно: день пам’яті жертв голодомору чи голодоморів?
За чинною редакцією указу правильно «голодоморів». З 1998 до 2004 року в назві стояла однина, і ця форма досі трапляється.

Скільки людей загинуло під час Голодомору 1932-1933 років?
Остаточного числа немає. Демографи Інституту Птухи оцінюють надсмертність у 3,9 млн осіб; 4,5 млн це сукупні втрати разом із ненародженими. Інші показники і спір щодо 10,5 млн описано в розділі про кількість жертв.